Мої ви дорогі, брати і сестри, жони і мужі!
Всі ті, хто у Христі! Всі ті,
Хто бувши немовлятами зросли!
Зросли у Господі, у пізнанні Того,
Хто вічною любов’ю полюбивши,
Віддав за нас Єдинородного Свого, за наші душі гинучі,
Але обмивши, очистивши нас, відродивши,
Він дарував життя – життя нетлінне….
А також діти і великі, і малі
Всі ті, хто дивлячись на нас зростають.
І, дяка Богу, що зростають в пізнанні Того,
Хто і за них був розп’ятий і вмер, але воскрес…!
Воскрес і їм те благо здарувавши,
Щоб жити без гріха вони змогли.
І міцно, опираючись на Слово ставши,
Прославити враз Господа могли
Ми щиро віруємо в те, що час вже близько,
Той час, коли у славі наш Господь прийде.
Прийде судити і живих і мертвих,
Всіх тих людей, що у гріху знайде.
Той час прийде раптово, досить непомітно,
Але для деяких це буде вже кінець….
Кінець без Бога, але далі вічність. Без Нього…
Сумно? Правда? Та невже?!
Так, може хто і не повірить, але перед очима буде факт.
Обмежена людина вже ніщо не змінить,
І в вічності вже буде залишатись так...
А що до нас, до вибраних, коханих Богом!
Його дітей, потішених в Його чертогах.
Що нам робити? Зараз, в цей благословенний час?
Коли є їжа й інші блага, коли враз бачимо зневагу
Від нас самих, не тільки від мирян, які ще Господа не знають…..
Найперше, Друзі - це молитись! Молитись і благати нашого Отця.
Того, Хто Сина Свого не пожалів і дав нам заповідей Слово.
Про милість, милосердя і любов Його, які дає Господь без міри…
До нас нікчемних, грішних, але милих Богові людей.
Він може все: нам дати ревність, від сну нас пробудити,
І дати сил життя наше прожити нам без гріха…
Так, нам є тяжко і нелегко,
Та в цій борні на перехрестях,
Де зустрічаємо ми зло – глядіть на Бога!
На Отця, на Сина й на Святого Духа! Які всі Троє є Одно.
На їхню велич та красу нетлінну,
Бо може лише Бог незмінно
Нам дарувати перемогу цю над злом!
Мої, Ви, дорогі! Брати і сестри, жони і мужі!
А також діти і великі, і малі!
Не стійте, хто стоїть, а дійте!
Не стійте, хто стоїть – радійте!
Радійте! Тіштеся! Учіться і любіть!
Найперше Бога, потім ближнього свого
Того, хто потребує вашої турботи.
Служіть! Навчайтесь! Славте! Не цурайтеся свого!
Бо з нами Бог, а Він благословенний, всемогутній Вчитель!!!
Комментарий автора: Благодарю и славлю Господа за работу Духа Святого в моем сердце...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Наставление женам - Сергей Сгибнев Надеюсь, что не обижу представителей прекрасной половины, предложив поразмышлять о супружестве (будущем, настоящем или, увы, прошедшем). Поразмышлять о своих избранниках, о том, что происходит между вами. В начале приведу выдержку одного из наших современников, а затем - из глубины веков – от ИОАННА ЗЛАТОУСТА, жившего и служившего Господу 1600 лет назад.
Итак,
А ваш предполагаемый супруг – равная ли вам пара? Это вечная истина, что никому не удастся что-либо изменить в человеке, которого он выбрал. Если вы вышли замуж за “фольксваген” телом, духом и душой, не ожидайте, что в браке нечто вдруг превратит его в “роллс-ройс”.
Итак, если ваше тело, дух и душа готовы к свершению, и ваш избранник тоже, и если вы стремитесь к соглашению о взаимной любви длиной в жизнь, то вы, наверное, как никто, готовы вступить в брак. Только помните: в день свадьбы вы вступаете в брак не с одним человеком, а с тремя. С тем, кто, как вы думаете, он есть. С тем, кто он есть на самом деле. Но, главным образом, – с тем, кем он станет потому, что будет жить с вами.
Приведенные слова - наши с вами современники. И, возможно, что многие их уже слышали. Ну, а теперь, милости просим - в вечность...
