Любить – не только чувствовать
Сердечную привязанность,
Испытывать влечение,
Душою трепетать …
Любовь, хоть и не лёгкая, –
Желанная обязанность
Всего себя до капельки
Любимым отдавать!
Любовь всем заповедана
Отцом и Сыном издавна!
Она – Святого Духа плод,
По вере рождена …
Любовь, как Божья истина,
Всегда чиста и искренна, –
Горячая и нежная
Для счастья нам дана!
Но чтоб любить воистину,
Сердца должны быть чистыми,
И дух как наша суть – здоров,
Чтоб в Боге пребывать …
А это значит совестью
И твёрдой волей истою,
Да просвещённым разумом
Должны мы обладать.
О, Боже! Боже, праведный!
Нас научи в терпении,
Прощая всех, добро творить,
Душевно сострадать;
Познать для жизни главное, –
Чудесное умение
Тебя и всех людей любить
Да Волю исполнять …
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
